Якщо люди навколо перемовляються та сміються — це не завжди означає, що вони обговорюють тебе. Скоріш за все — вони зайняті своїми справами.
Неприємні слова, які ми чуємо від інших розкривають справжню сутність тих, хто їх каже. Людину, яка намагається тебе образити можуть турбувати рани, які заховані десь глибоко всередині. Спробуй поспостерігати, як ця людина ставиться до інших. Можливо він/вона дражнить, або ображає всіх, кого зустрічає.
Потреба самовираження може знижуватися.
Коли близькі критикують тебе за бажання виділятися, і радять бути таким/-ою, як всі. Коли у школі змушують носити однакову форму. Коли над тобою насміхаються чи принижують.
Розгубленість, занепад сил і настрою, падіння самооцінки, труднощі з концентрацією уваги, тривогу та страх, безсоння, панічні атаки, депресія, тривожні розлади, посттравматичний синдром, суїцидальні наміри.
3. Не вирішуй за когось її/його питання — просто допоможи побачити шляхи для розв’язання проблеми.
4. Не бери на себе повну відповідальність за іншу людину.
5. Не роби того, що суперечить твоїм принципам, цінностям та бажанням.
Коли складаєш план на день, то обов’язковим пунктом у ньому має бути відпочинок. Час для перезавантаження і відновлення ресурсів — це не нагорода за вивчений матеріал, а необхідна частина життєвої рутини, як сон або їжа.
Ніколи не карай себе відсутністю відпочинку, якщо тобі здається, що ти зробив/-ла мало.
1. 80% успіху в позбавленні від будь-якої поганої звички — вміння її визнати. А далі практика, практика, практика…
2. Не накопичуй образи. Говори про них близьким. Не чекай, що проблема вирішиться сама собою.
Спокійно поясни батькам, що розумієш їхню тривогу, однак якщо вони продовжуватимуть надмірно тебе контролювати, ти не станеш від цього щасливішим/-ою.
Так-так, це не одне і те ж. Скромність — це усвідомлений вибір, а сором'язливість — психологічний затискач.
Якщо кожні нові стосунки швидко стають передбачуваними, то варто замислитися: може ти обираєш не "свою" людину?
Застосуй ідеї, які заряджають емоціями зі знаком "+" :
Звернися за допомогою до психолога/-ині, адже такий стан не є природнім чи нормальним.
А сенс життя визначається тим, що ти робиш в ньому головним.
Це окремий пласт кібербулінгу (навіть щодо відомих людей) — класний соціальний інструмент регулювання неадекватної поведінки, розпалювання ворожнечі, шкідливої інформації.
Це стан сильного емоційного піднесення та активності (нетиповий для тебе):
Ти швидко й багато контактуєш, ходиш, бігаєш, голосно розмовляєш/кричиш, спиш кілька годин на день, забуваєш про їжу та гігієну не менше 4 днів.
Спробуй дати собі дозвіл на помилки та намагайся не уникати відповідальності за власні дії. Окрім того, вчися поважати особисті межі інших. Адже переходити на взаємні образи — не варіант.
Фізичні навантаження допомагають регулювати добові ритми. Це такий вбудований годинник нашого мозку, який контролює, коли ти почуваєшся бадьоро, а коли тобі хочеться спати.
Крадіжка грошей, інформації, шантаж та поширення інтимних фото — це злочини, за які передбачене покарання.
досить небезпечне явище. Це коли хтось створює несправжній профіль у соцмережах, щоб обманювати інших.
Будь уважним/-ою, коли спілкуєшся з незнайомими людьми в інтернеті. Не розкривай їм інформацію про себе — домашню адресу, номер телефону. Немає ніяких гарантій, що ця людина та, за яку себе видає.
Відмовлятися від себе справжнього/-ї заради стосунків — не вихід. А марнуючи час і сили на людей, які того не варті, ти втрачаєш можливість знайти того/ту, хто полюбить тебе таким/-ою, який/яка ти є.
Почни усвідомлено займатись тим, що подобається й робить тебе щасливим/-ою. Сфокусуй свою увагу на власній індивідуальності та спробуй знайти задоволення в особистому розвитку.
Поговоріть із батьком чи мамою, який/яка йде з сім’ї про те, в якому форматі ви будете бачитися, чи можливо тобі потрібна буде пауза.
Потребувати якогось часу на пережиття важких емоцій — повністю ок, не варто пересилювати чи примушувати себе.
1 крок — зрозуміти, що ролі у твоїй сім’ї розподілені неправильно.
2 крок — вчитися самостійно визначати свої потреби та бажання. Запитуй себе: "Мені дійсно цього хочеться? Чи не ігнорую я зараз власні потреби?"
Депресивні стани — дуже поширена штука. І вона дійсно добре піддається лікуванню та терапії. Особливо якщо звернутися до спеціалістів/-ок на ранніх етапах.
Людина, яка свідомо чи несвідомо обирає його, потребує постійного підтвердження своєї переваги над іншими. Вона прагне лідерської ролі, статусу "короля" чи "королеви" класу, і деколи спонукає своє оточення до булінгу тих, хто з ними не згодний.
Часто асексуальність плутають з аромантичністю. Аромантичні особи не мають романтичних почуттів до інших, але вони здатні відчувати емоційну прив’язаність та любов до своїх рідних, друзів/подруг, дітей, домашніх улюбленців тощо. Аромантичні особи можуть бути асексуальними, але не завжди.
Прожити своє життя, тікаючи від нього — не варіант.
Прослідкуй, куди саме ти тікаєш: серіали, соцмережі, фантазування? Від чого ти тікаєш? Чому тобі хочеться від цього втекти? Це допоможе виявити проблему і краще зрозуміти, що робити далі.
Якщо тобі діагностувати СДУГ (це може зробити лише психіатр/-иня), то спробуй прийняти свою особливість. Твоє спілкування з іншими може виглядати нетипово. Твій підхід до навчання може бути інакшим. Але це ні в якому разі не робить тебе "хворим/-ою" чи "дивним/-ою".
Секс у реальному житті — це зовсім не те, що у порноіндустрії. У середньому статевий акт триває до 10 хв.
Якщо людина не змінюється — в хід цілком виправдано можуть йти блокування у соцмережах та розрив стосунків. Важливо усвідомлювати — чим швидше ти припиниш таке спілкування, тим швидше зможеш подолати психологічні труднощі та знайти справжню дружбу.
Чим більше одна сторона прагне зближення, тим більше може хотіти віддалення і свободи інша. Вчись встановлювати кордони з партнером/-кою, і поважати його/її межі. Запорука тривалих стосунків — це простір, в якому обом дихається вільно.
Існують й інші ефективні підходи, який з них краще підійде тобі — дуже індивідуальна штука!
Труднощі у романтичних стосунках будуть завжди, і це нормально. Щирий діалог може вивести їх на новий рівень. Якщо ти вже не маєш почуттів до партнера/-ки або закохався/-лася в іншу людину — відверта розмова тут також буде набагато доречнішою, ніж зрада.
Важливо пам'ятати, що онлайн-середовище — це лише інструмент, який має приносити користь та позитив, а не шкодити ментальному здоров'ю.
Замість: "Ти не цінуєш того, що я для тебе роблю!"
Бажано: "Мені дуже приємно, коли ти час від часу говориш мені слова вдячності. Роби це частіше".
Частіше запитуй себе: "Чому я зараз це відчуваю?" Можливо твої кордони порушують, або згадалися непроговорені та приховані почуття.
Стосунки — це щоденна праця, яка потребує багато знань та зусиль. І лише ваші з партнером/-кою усвідомлені бажання та щоденна робота над собою здатні перетворити це у справжнє кохання, яке триватиме вічно.
Це необов’язково щось погане!
Часто користувачі/-ки діляться інформацією про свої ментальні захворювання в інтернеті. Вони знаходять підтримку й намагаються "допомогти" іншим помітити проблему в себе. Однак ознаки того чи іншого психічного захворювання можуть відрізнятися в кожної людини залежно від її характеру, спадковості тощо.
Відмовся від рекламного буклета, який пропонують на вулиці; не мовчи, коли хтось в черзі до каси намагається стати перед тобою.
Не відступай від своєї позиції. Інакше твої межі сприйматимуть несерйозно: "Варто лише сильніше наполягти й він/вона погодиться".
Обери спосіб, який найбільше відгукується:
Психологи/-ні готові захистити свої твердження за допомогою статистики, раніше проведених досліджень або ж відкрито визнати, що припустилися помилки.
Псевдопсихологи/-ні зазвичай погано реагують на критику — можуть її ігнорувати, або формувати ще складніші нелогічні пояснення.
Наші емоції — найкращий маркер. Навіть коли на поверхні все ніби ок. Не ігноруй їх!
Існують дослідження, що доводять ефективність фізичної активності під час депресії, коли немає сил навіть на базові штуки. Так відбувається через те, що метаболізм пришвидшує, всі обмінні процеси в організмі, що напряму пов’язані з психікою.
Усі вони твої. Усі важливі. Хай би хто не казав інакше!
Це рух за повагу й любов до свого тіла з усіма його особливостями та недоліками. Це вміння сприймати своє тіло таким, як воно є, і так само ставитись до тіл інших людей.
Коли споглядаєш щось в інтернеті, і намагайся зрозуміти для чого ти це робиш.
Ми обоє знаємо, що у тебе все вийде!
Тоді варто звернутися за допомогою до фахівця/-чині в області ментального здоров’я.
До речі, безкоштовні онлайн-консультації від кваліфікованих консультантів/-ок ти можеш отримати у нашому чат-боті.
Уникай інтерпретацій. Коли щось турбує чи зачепило, формулюй через "я", а не через "ти". Не "ти образив/-ла мене", а "мені стало сумно через це".
Усі люди різні, тому не порівнюй себе з кимось. Хочеш секрет? Жодна людина не здатна бути най-найкращою у всьому одночасно.
І тоді спілкування з тобою буде приємним для близьких і друзів/подруг.
Намалюй кулю посередині листка (це — ти), а навколо — соціальні орбіти у формі кілець, які за ступенем віддаленості визначають, як далеко чи близько ці люди.
Ця вправа допомагає усвідомити, що ти не один/одна, навіть коли почуваєш себе так.
Добре, якщо це буде близький/-а друг/подруга, але краще звернутись по допомогу до досвідчених фахівців/-чинь у області ментального здоров’я. Бережи себе
А наші консультанти/-ки завжди готові допомогти тобі розібратися з усім, що турбує.
Не завжди твої внутрішні переживання збігаються із загальноприйнятими кліше про "чоловіків" та "жінок". Ти завжди можеш знайти багато "не таких як усі" — хлопців-фігуристів чи дівчат child-free. І не почувати себе з ними комфортно.
Напруж м’язи в певній частині тілі на 7 секунд, а тоді розслаб на 30-40 секунд по ось такій схемі: стисни щосили кулаки, а тоді розслабся, потім біцепси, лікті, лопатки, ноги в гомілках, коліна, стегнах.
Зроби темп дихання і кількість кисню контрольованим:
1. Знайди зручне місце, де тихо та спокійно. Ти можеш сидіти на стільці, поставивши ноги на підлогу, у позі лотоса, або зігнувши їх під себе. Переконайся, що тобі буде зручно перебувати у цьому положенні деякий час.
2. Установи ліміт часу. Якщо тільки починаєш, обери 5-10 хвилин. Якщо для тебе це заскладно, попрактикуй 1-3 хв.
3. Зосередься на своєму диханні. Слідкуй за тим, як повітря наповнює й залишає твої легені.
У корені гендерно зумовленого насильства лежить нерівність прав і можливостей, і воно найбільше вражає жінок і дівчат, але впливає також на чоловіків і хлопців.
Наприклад, коли хтось вважає, що якщо в хлопця/чоловіка сережка у вусі, рожеві кеди, або талант до фігурного катання — то його треба за це треба "покарати" і "виправити".
Запиши або зніми домагання на відео, потім надай записи/кадри особі, що зазнала домагань, і ніколи не публікуй їх в Інтернеті та не використовуйте без дозволу.
Тип прив'язаності проявляється у всіх комунікаціях з оточуючими. Але найсильніше — в романтичних стосунках. Виявити травму прив’язаності можна самостійно. Але її неможливо самостійно вилікувати. Ти опинишся у глухому куті — будеш звинувачувати батьків, злитися, плакати. Тому радимо звернутися до кваліфікованого/-ої психолога/-ині, щоб впоратися зі всім, що тебе турбує.
Якими б конфліктними не були ваші відносини з братом/сестрою, вас завжди тягнутиме один до одного. Адже між вами є невидимий зв’язок. А ще — багато спільних спогадів, секретів і пригод.
А глибше попрацювати з самооцінкою допоможе спеціаліст/-ка.
А що станеться, якщо ти перестанеш подобатися іншим? Вони не захочуть з тобою дружити? Чи потрібні тобі такі друзі/подруги?
Та й не варто. Будь собою. Роби так, як підказує серце. Говори те, що хочеш. Живи так, як відчуваєш. Якщо тобі потрібна порада, ти завжди можеш отримати її від близьких людей.
психологічне насильство — це протиправна дія! У цьому немає твоєї провини й ніхто не має права тебе ображати, принижувати чи обмежувати!
1. Встанови власні кордони й навчись давати відсіч тим, хто намагається на них зазіхати.
2. Проговори, якої допомоги ти чекаєш: щоб тебе заспокоїли, похвалили, висловили співчуття.
3. Подякуй за турботу, але додай, що саме зараз його/її допомога тобі не потрібна.
4. Припини спілкування, якщо допомогу агресивно нав’язують.
Випиши мінімум 50 речей, які приносять тобі задоволення. Це може бути: перегляд серіалу, прогулянка на свіжому повітрі, гаряча ванна з пінкою, медитація чи гра на приставці. Цей список допоможе швидко визначити, чим себе зайняти, коли потрібно взяти паузу.
3. Зупинись, коли закипаєш. Почекай 20 хвилин. Видихни. Завари собі чаю. Спокійно запитай людину, чому так вийшло.
4. Практикуй усвідомленість. Спробуй розібратися в собі, щоб зрозуміти, що саме стало причиною реакції.
5. Не накручуй. Це глухий кут. Іноді ми схильні придумувати найгірший сценарій.
Спробуй пояснити батькам, що ти не можеш робити лише так, як їм хотілося б.
Памʼятай: яким би складним не було твоє дитинство, ти можеш змінити свій життєвий сценарій.
Цей нелегкий шлях може тривати не один рік і вимагає глибокої та старанної роботи, однак результат того вартий!
Запиши, що тобі подобалося в них, а що ні. Можливо, тобі просто варто звернути увагу на людину за межами свого звичайного типажу?
Комусь допомагає чіткий режим дня, комусь — заохочувальні плюшки для себе перед активністю, комусь — після неї.
Головне — не здавайся, не вішай на себе ярлик "нездари", в якого/-ої нічого не вийде.
Постав собі кілька цілей, які обов’язково варто виконати — це надасть тобі додаткової мотивації.