| тема |
| 1 |
що ти не можеш відмовити батькам, і погоджуєшся на те, що суперечить твоїм інтересам? А якщо все таки наважуєшся сказати "ні", то потім довго відчуваєш провину?
| 2 |
Конфлікти між батьками та дітьми часто виникають через різні погляди на життя. Проте, часом, для того, аби порозумітися достатньо знайти правильні слова, які не образять близьку людину, і зможуть пояснити твою думку.
| 3 |
Асертивність — це вміння постояти за себе, захищаючи свої кордони, не порушуючи кордонів інших. Це про вміння сказати "ні", коли хочеться, не відчуваючи за це провини. Це про самоповагу та повагу до вибору інших.
| 4 |
Пасивна реакція виражає послання: "Я не важливий/-ва, а інші — важливі". Агресивна реакція виражає послання: "Я важливий/-ва, а інші — ніхто". Асертивна відповідь виражає послання: "Ми усі важливі". На жаль, ми частіше використовуємо пасивну, або ж агресивну поведінку.
| 5 |
| 6 |
Труднощі із застосуванням асертивності пов'язані лише з тим, що навички такої поведінки вимагають постійної практики, а для нас більш звичними є інші стилі спілкування.
| 7 |
| 8 |
| 9 |
Уникати конфліктів та краще розуміти одне одного, допоможе техніка "Я-повідомлень". Це чудовий спосіб сказати батькам про те, що тебе хвилює, з повагою та без докорів.
| 10 |
| 11 |
Замість: "Стільки можна мені телефонувати, коли я з друзями/подругами?!" опиши ситуацію через призму своїх почуттів та емоцій: "Коли ви часто телефонуєте, мені стає соромно перед друзями/подругами. Може домовимось, що я сам/сама телефонуватиму вам через певний час, щоб ви не хвилювались". Таким чином, ти уникаєш докорів та звинувачень, і фокусуєшся на власних почуттях та сприйнятті ситуації.
| 12 |