aA+
Ми не можемо обирати свою стать, адже народжуємося з нею. Але крім біологічних характеристик, на які ми не можемо впливати, у нас відбувається складний процес гендерної самоідентифікації — те ким ми себе уявляємо.
Саме гендерна ідентичність, а не стать — визначає нашу поведінку, бажання, смаки та цінності.
Пам'ятай — це біологія та природна реакція на стрес, тут немає твоєї провини, бо ти не в змозі контролювати викид гормонів у своєму тілі.
— це довгий і нелегкий процес, який обов’язково повинен відбуватися під наглядом спеціаліста/-ки.
Не уникай подій чи дій, які провокують тривогу.
Проте твоє завдання — не віддати їй контроль над твоїм життям.
Люди, які його практикують: рідше відчувають психологічну напругу, депресію, у них знижується тривожність; більш щасливі, їх самопочуття та задоволеність життям вищі; краще контролюють свою поведінку, справляються з небажаними думками й емоціями; мають стабільнішу самооцінку, менше залежать від зовнішніх факторів; задоволені своїм особистим життям; у них покращується пам'ять, увага, продуктивність.
Наприклад, старшокласник/-ця знайшов/-ла десь твій номер телефону, і постійно дзвонить тобі, намагається провести додому без твоєї згоди, або чекає кожного ранку біля школи.
Запам’ятай — це не турбота, а насильство. Яке може викликати у тебе відчуття напруги, тривоги та незахищеності. Ти маєш право звернутися по допомогу до старших або поліції.
Це затверджена експертами добірка інструментів, яка допоможе тобі безпечно втрутитися у ситуацію, якщо ти став/-ла свідком домагань у громадських місцях.
Формується у дітей, яких мами часто залишали їх самих, або з іншими людьми. Тоді в дитини поступово формується переконання, що світ небезпечний і непередбачуваний. Такому малюкові страшно втратити маму, і залишитися покинутим назавжди. Дорослішаючи, така людина зберігає внутрішню тривожність і переносить цю залежність на близьку людину.
Самооцінка — це назавжди
Самооцінка змінюється протягом життя. На неї впливають наші щоденні успіхи, близькі та авторитетні люди. Вона може змінюватися незалежно від твого бажання, а може усвідомлено коригуватися, коли ти працюєш над собою.
Ти не несеш жодної відповідальності за шкідливі звички чи залежності своїх батьків, а отже ти не маєш соромитись їхніх проблем.
Головна різниця між суїцидальною поведінкою та селфхармом — це намір. У випадку суїцидальної поведінки — це позбавлення себе життя, а самопошкодження — завдання фізичних страждань. Однак будь-яке самопошкодження несе в собі ризик самогубства через необережність.
На жаль, позбутися страху повністю не вийде ніколи. Його можна лише послабити, аби не заважав діяти.
Краса світу — в його різноманітті. То ж не бійся проявляти себе.
Індивідуальність завжди яскравіша загальноприйнятих стандартів, а внутрішній комфорт набагато важливіший за думку оточуючих.
Подобатись всім без винятку неможливо.
Не варто вносити в життя будь-які важливі для тебе корективи, лише щоб задовольнити "тарганів" в чужій голові.
Через надмірну зосередженість на собі, ми не беремо до відома те, що інші люди не приділяють цьому стільки ж уваги, адже зайняті своїм життям.
Ти, найімовірніше, вже й не пам’ятаєш, як одного разу твій однокласник/-ця "зганьбився/-лася" біля дошки й отримав/-ла за це двійку. Натомість для нього/неї це досі може бути найгіршим спогадом.
Це коли людина обирає для себе таку форму самовираження, яка є небезпечною для її неї, або життя інших. Наприклад, демонстративне захоплення екстримом.
У нашій країні діють: Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та відповідна Стаття 126 Кримінального Кодексу України, які передбачають штраф, громадські роботи, або арешт до 7 діб для людини, яка вчинила психологічне насильство.
Якщо ти рятівник/-ця — ти ризикуєш довести себе до емоційного вигорання, хронічної втоми, депресії.
Якщо рятують тебе — ти починаєш відчувати себе безпомічним/-ою, привчаєшся до ролі жертви.
Але якщо його голос занадто голосний і вимогливий, і ти відчуваєш, що самостійно не справляєшся, то краще звернутися до психотерапевта/-ки.
Вони вважатимуть, що гіперопіка та контроль у взаєминах з партнерами/-ками — це цілком нормально. Можуть почати вирішувати за партнера/-ку, що йому/їй робити, як одягатися, з ким спілкуватися. Або шукатимуть партнера/-ку, який/яка вирішуватиме це все за них.
Ти легко можеш піддаватися маніпуляціям: заради визнання ти готовий/-а нехтувати своїми інтересами, цінностями, навіть здоров'ям або й життям.
Нудьга настає тоді, коли ви перестаєте цікавитись одне одним. До речі, є додатки та настільні ігри із відкритими питаннями для пар, які допоможуть вам дізнатися багато нового одне про одного.
Визнач свої сильні і слабкі сторони:
Відсутність сенсу життя або неможливість його реалізувати може породжувати апатію, депресію, втрату інтересу до існування.
Психологічну: у чат-боті психологічної підтримки, подкастах, навчальних інста-блогах.
Юридичну: у правозахисників/-ць, поліції.
Розлад може початись з депресивного або маніакального епізоду , що проявляються циклічно з року в рік — наприклад, депресії взимку/восени, а манії навесні/влітку.
Після фрази: "А ти на себе подивись!" реальне обговорення проблеми відходить на другий план. Починається гра в "Хто з нас гірший", і ви старанно перекидаєте відповідальність одне на одного за труднощі у ваших стосунках.
Згідно з Гері Чепменом це: подарунки, допомога, спільне проведення часу, фізичний контакт і слова (компліменти чи теплі фрази).
Можливо, твої способи сказати "я тебе люблю" відрізняються від тих, до яких усі звикли.
Коли ти займаєшся спортом, мозок сприймає це як стрес. Для його подолання у тілі виділяється мікс ендорфінів, дофаміну та адреналіну. Ці хімічні речовини підіймають тобі настрій та відповідають за стан "feeling good".
Вони не можуть відчувати, коли тобі окей вислухати/допомогти/бути поруч, а коли б ти не хотів/-ла цього.
Часто захисною реакцію в таких ситуаціях може бути "зникання" на якийсь час, відсторонення в спілкуванні. Для іншої сторони це неприємно та незрозуміло.
Ділись думками, ідеями та історіями з іншими. Показуй свою справжню особистість, розвивай її, досліджуй. Тобі може бути страшно, здатися нецікавим/-ою або смішним/-ою для інших. Однак точно знайдуться ті, хто тебе зрозуміють.
Розрив стосунків викликає неприємні емоції. Але якщо вони відсутні — це теж нормально. У тебе немає "обов’язку" страждати. Важливо розуміти: ти дійсно нічого не відчуваєш (окрім правильності прийнятого рішення) чи придушуєш емоції.
На неї сильно впливає нестабільний гормональний фон, адже твій організм стрімко розвивається. Хвилі настрою коливаються, а конфлікти та невдачі відчуваються дуже гостро, інколи трагічно.
"Мені не вдається шкільне навчання — зате батьки купують мені дорогий одяг і техніку". Сумнівний спосіб, адже в глибині душі ти знаєш, що ці покупки — не твоя заслуга.
"Мені не вдається шкільне навчання, але я класно малюю, беру замовлення на арти, заробив/-ла гроші й купив/-ла собі брендову річ чи крутий планшет", — це зовсім інша справа!
Порушення сну вважається одним із симптомів депресії. Однак, це може працювати й у зворотному напрямку: часто саме безсоння є причиною депресивної симптоматики та підвищеної тривожності.
Багато побутових справ ми робимо автоматично, не задумуючись. Тому нам може здаватися, що ми могли щось забути/не зробити.
Щоб усвідомлювати момент автоматичної дії, озвучуй її. Наприклад, після закриття дверей скажи вголос: "Я закрив/-ла двері".
При здоровому ескапізмі вигадані світи не замінюють реальність, а лише допомагають на якийсь час переключити увагу.
А нездоровий ескапізм — це коли хочеться постійно втікати від реальності, а повернення до справжнього життя викликає сильну тривогу.
Тіло не обхитриш — воно пройшло тисячі років еволюції, і навчилося пристосовуватися до будь-яких умов. Знову 3 дні лише на овочах? Не проблема — організм сповільнює метаболізм, і ти починаєш думати лише про їжу. Це не відсутність сили волі, а здорова реакція організму.
Ця ознака притаманна багатьом, але має певні відмінності у людей зі СДУГ.
Якщо у дівчини вже є менструація (а отже овуляція), вона може завагітніти.
Неправда! Все залежить від еластичності мембрани, яка огортає стінки піхви. Тож відсутність кровотечі не означає, що дівчина була "не цнотлива".
Коли постійно думаєш про те, як догодити іншим, то забуваєш про себе. Починаєш вважати, що не гідний/-а щастя, успіху.
Роль "зручної людини" забирає багато енергії. А коли вона з'являється, ти знову не можеш відмовити комусь із новим проханням.
Співзалежні люди можуть прагнути отримати бажане шляхом маніпуляцій.
Наприклад, фраза: "Роби, як хочеш, — звучить норм, але ти можеш відчувати (і знати з досвіду) що це матиме наслідки.
Як не перевіряти свої фото 10 разів перед публікацією, якщо знаєш, що їх будуть оцінювати? Стривай, а чи дійсно ці вподобайки та коментарі адресовані тобі, а не тому штучному образу, який ти створив/-ла для підписників/-иць?
Замість: "Ти береш мої речі без дозволу! Не роби цього, а то отримаєш!"
Бажано: "Я помічаю, що мої речі використовуються без дозволу, мені це неприємно. Питай дозволу наступного разу, для мене це важливо".
Знайди комфортне та безпечне для себе місце. Уявляй різні ситуації та відстежуй, що ти відчуваєш (прискорюється серцебиття, захоплює подих, чи відчувається прилив тепла в животі). Спробуй провести паралелі між тим, яка це може емоція та тим, в яких ситуаціях вона проявляється.
За теорією Роберта Стернберга це:
Психолог вважає, що якщо хоча б один із компонентів відсутній — стосунки мають менше шансів бути успішними.
!Обережно — такі переконання можуть виявитися "троянським конем", в якому ховається страх формувати стосунки зі справжніми людьми та водночас сильна потреба в них.
Слатшеймінг — це форма сексизму (дискримінація за ознакою статі), але вчиняють його не тільки чоловіки/хлопці, а й жінки/дівчата. Кривдникам/-цям легко закріпитися у своїх переконаннях, маніпулюючи питаннями "моралі".
Як і будь-яка дискримінація, слатшеймінг легко набуває серйозних масштабів та має свої негативні наслідки.
Важливо усвідомити, що найдорожча людина у твоєму житті — ти! Тож проявляти та реалізовувати власні потреби через чітке "ні" — це в першу чергу твоя відповідальність.
Тримай кілька порад для впевненого старту →
Часто образливі компліменти роблять люди, які мають занижену самооцінку, є невпевненими в собі, або не вважають власні досягнення цінними. Приниження інших в компліментах є для них способом впоратися із заздрістю, роздратуванням та відчуттям, ніби всі навколо кращі за них.
Справжні психологи/-ні НЕ мають права розказувати те, хто саме є їхніми клієнтами/-ками та чим вони з ними діляться.
Якщо "психолог/-иня" хвалиться, що до нього/неї звертаються відомі блогери/-ки, або переказує їхні історії — це червоний прапорець.
Маніпулятори/-ки часто намацують найболючіші точки. І тиснуть, щоб отримати увагу. Але нічого не віддають взамін. Найчастіше в цю пастку потрапляють люди з травматичним досвідом.
У цій темі все нуу дуже індивідуально та різноманітно. Головне — керуватись відчуттями комфорту, безпеки та задоволення. Дати собі дозвіл досліджувати власні бажання та табу. з повагою та без зайвого засудження ставитися до інших.
Відповідальність за себе — завжди на тобі. Психолог/-иня не дає порад чи шляхів вирішення проблем у твоєму житті. Також терапевт/-ка не може нав’язувати своє бачення, а працює тільки з гіпотезами.
Ти ж краще себе знаєш, правда?
Зосереджуючись на тілесних відчуттях, ми розслабляємося після пережитого стресу.
Під час прогулянки, спробуй фокусувати увагу на об’єктах довкола: називай їх, визначай їхні запахи, звуки чи смаки. Візьми щось із собою, шукати щось цікаве на смак у парку ідея не дуже🙃
Чим конкретніше ти сформулюєш свій запит, тим легше твоїм близьким буде тобі допомогти.
Проаналізуй свій стан після цього. Чи стало тобі легше?
Таке теж буває, особливо з друзями/подругами дитинства. Через зміну інтересів чи кола спілкування ви починаєте віддалятися. Це абсолютно нормальний процес. І нічого неправильного в ньому немає.
Виділи 10 хвилин на день, наприклад, перед сном. Запиши, що тебе злило чи радувало. Чи лягаєш ти спати засмученим/-ою, бо завтра якась неприємна робота? Потім перечитаєш за тиждень і ох як багато про себе взнаєш!
"Ще мінус 4 кг, і у мене обов’язково вийде полюбити себе", — часто переконуємо себе ми. Але навіть позбувшись їх, нічого не виходить. То що ж означає "прийняти себе"? Приймати себе — значить бути на своєму боці. Це природний, але необхідний егоїзм.
Твоє здоров’я найважливіше. Бережи себе, будь ласка, а наші консультанти/-ки тут, щоб порадити та розрадити.
Усвідомлюй власні потреби та емоції. Аналізуй інформацію, зіставляй факти та мисли критично. Спілкуйся з людьми офлайн і не уникайте можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань.
Апатія до життя та уникання живого спілкування — є очевидними ознаками депресії.
Якщо ти помічаєш у себе ці симптоми, треба обов’язково звертатись до спеціалістів/-ок у сфері ментального здоров’я.
До речі, безкоштовні онлайн-консультації від кваліфікованих консультантів/-ок ти можеш отримати у нашому чат-боті.
Воно про те, що ти сам/сама проявляєш ініціативу в емоційному контакті. Турбуєшся про партнера/-ку і так само відверто розповідаєш, що відчуваєш. Ділись емоціями — бо ж як ти хочеш порозуміння, якщо сам/сама не можеш сказати, що тобі болить?
1. Склади план дій.
2. Визнач дедлайн.
3. Слухай себе і не працюй більше, ніж можеш.
4. Розкажи близьким про свої плани. Підтримка важлива.
Це живий діалог, а не клішейні відповіді. Саме він дає відчуття глибинного розуміння й довіри.
Визнач свої потреби та слідуй їм.
У тебе все вийде!
Тобі потрібні сили, окей?
Схоже, тебе не все влаштовує в собі та в тому, що зараз робиш/маєш.
Якщо ти аб’юзер/-ка, то намагання інших захистити свої межі викликає у тебе образу та роздратування.
Виписуй те, що відбулось, по схемі:"Ситуація" → "Емоція, яку я відчув/-ла → "Чи була такою ж моя реакція у схожих ситуаціях у дитинстві?" → "Чи реагував/-ла, або досі реагує так хтось з моїх батьків у подібних ситуаціях?". Прослідкуй, де закінчуються закладені патерни і де починаєшся власне ти.
Тому, що у свій час вони отримали свої "вірусні алгоритми".
Адже люди із синдром відмінника/-ці часто мають гарну репутацію. На них завжди можна покластися, бо вони відповідально ставляться до будь-якої діяльності.
Однак за цим приховуються:
Часто, через такі неправильні настанови, ми починаємо блокувати свої емоції. Це створює багато проблем для нас у дорослому віці. Постійне придушення емоцій, з часом, може проявлятися у вигляді істерик, або ставати причинами депресій.
Гендерні стереотипи, ще з дитинства, забирають у нас можливість реалізувати свій потенціал, бути щирими з собою та відмовлятися від того, що нам не підходить.
Заземляйся — спробуй відчути себе "тут і зараз":
Люди можуть використовувати майндфулнес, замість того, щоб розв’язувати проблеми та турбуватися про майбутнє, або, як "втечу" від болючих спогадів, емоцій.
