САМОвираження

Самовираження — зовнішній прояв всього, що відбувається всередині нас. Це важлива духовна потреба людини, яка відбувається усвідомлено або несвідомо.

Це така ж важлива потреба, як виживання. Після того, як ми задовольняємо свої базові потреби в їжі, одязі й даху над головою, настає черга для самовираження.

Для багатьох людей можливість самовиражатися набагато важливіша, ніж задоволення фізичних потреб. Заради неї вони готові недоїдати й мало спати. Такі люди ніколи не погодяться з буденністю, сірим життям. Можливість творити для них — це і є саме життя.

• розкрити свій потенціал та здібності;
• навчитися краще розуміти себе, свої бажання та потреби;
• виплеснути накопичену енергію та емоції;
• розвинути певні особистісні якості;
• додати впевненості в собі, своїх силах;
• знайти однодумців, змінити коло спілкування.

Існує думка, що самовираження — це один з найбільш доступних і потужних способів відчути себе щасливим/-ою та вільним/-ою. Якщо позбавити нас цієї можливості, то рано чи пізно ми втратимо відчуття свободи й закриємося в собі.

Кожна людина унікальна, й обирає свій спосіб самовираження: через спілкування, зовнішність, навчання, творчість, спорт та багато іншого. Твої соцмережі — це теж місце для самовираження.

Це коли людина обирає для себе таку форму самовираження, яка є небезпечною для її неї, або життя інших. Наприклад, демонстративне захоплення екстримом.

Презентуючи себе світу орієнтуйся лише на внутрішні відчуття, а не на думку більшості чи моду. Спроби виразити себе у сфері, яка не до душі — виглядатимуть штучно, і закінчаться фіаско.

Потреба самовираження може знижуватися.

Коли близькі критикують тебе за бажання виділятися, і радять бути таким/-ою, як всі. Коли у школі змушують носити однакову форму. Коли над тобою насміхаються чи принижують.