Що потрібно знати про пасивну агресію?

Вона потрібна для того, щоб захищатися і розвиватися. Уміти розпізнавати в собі агресію, приймати її та доносити свої почуття до інших цивілізованим шляхом — основний скіл, який нам потрібен.

cарказм, приниження, ігнорування, плітки, висміювання.

Щоби проявляти агресію, необов’язково бути схильним/-ою до фізичного насильства.

Ніби комплімент… Але, щось явно не так. Нарешті? А зазвичай я як виглядаю? 

Спробуй сказати агресору/-ці, що тобі неприємно й він/вона, швидше за все, скаже про твою надмірну вразливість і свої найкращі наміри. Не намагайся щось довести.

‍

Все дуже просто: ймовірно, в дитинстві прямо казати про свої бажання і почуття їм було небезпечно, а в сім’ї було прийнятний саме такий стиль поведінки. Тому вони й не вміють вирішувати конфлікти по-іншому.

Інколи ми досить довго замовчуємо свої образи та невдоволення. Але негативні емоції нікуди не зникають, вони накопичуються. І щоб позбутися від бурі всередині (але не образити тих, хто поруч) ми вивільняємо їх непрямим шляхом.

• Коли людина чогось прагне, але не каже прямо. Лише натякає на свої бажання, і ображається, що її/його потреби залишилися незадоволеними.
• Сумнівні компліменти. Які ніби визнають твої досягнення, але і критикують/знецінюють водночас.
• Коли людина грає з тобою в мовчанку, або зникає. Але водночас сподівається, що ти сам/сама все зрозумієш.

• Слова, які не відповідають діям. Людина спочатку на все погоджується, а потім знаходить причину відмовити в останній момент.
• Нав’язування провини. Фрази на кшталт:  "А ти сам/сама здогадатися не можеш?" — мають на меті викликати в тебе почуття сорому, бажання якось це залагодити.

• Передусім, зрозуміти, що з тобою все добре, і ти реагуєш адекватно. 
• Усвідом та опануй своє обурення. Пасивно-агресивній людині потрібно вивести тебе з рівноваги. 
• Чітко визнач свої кордони. Збагни, де твоя зона відповідальності та прийми її, відкинувши все інше.

1. 80% успіху в позбавленні від будь-якої поганої звички — вміння її визнати. А далі практика, практика, практика…

2. Не накопичуй образи. Говори про них близьким. Не чекай, що проблема вирішиться сама собою.

‍

3. Зупинись, коли закипаєш. Почекай 20 хвилин. Видихни. Завари собі чаю. Спокійно запитай людину, чому так вийшло. 

4. Практикуй усвідомленість. Спробуй розібратися в собі, щоб зрозуміти, що саме стало причиною реакції. 

5. Не накручуй. Це глухий кут. Іноді ми схильні придумувати найгірший сценарій.

‍